Загадка Сахнівського скарбу

Зробили обкоп, зрозуміли, що то дві великі металеві скрині. Обережно витягли їх на поверхню. Викликали міліцейську охорону. Заборонили підходити до скринь і відривати. Знахідку почистили, оббили дошками, підводами доправили до станції. Відправили на Москву.

Щойно відбулася рядова сенсація у прямому ефірі! На запрошення відомого журналіста Олександра Кочубея, я взяв участь у авторській програмі «Сонцесяй» на радіо «Культура».

Говорили про проблеми музеїв, розповідаючи про резонансні матеріали журналу «Музеї України». Парутинський десант, золото Кубанської республіки…

До студії зателефонував пенсіонер Віктор Іванович Прилуцький з Білої Церкви.

Народився він у селі Сахнівка, Корсунь-Шевченківський район Черкаська область.

За його словами, десь у 1946-47 роках, до Сахнівки приїхали два археологи з Москви. Мали якісь старі карти, папери. Цілеспрямовано обстежували дві гори біля села – Дівоча і Пастушка. Після якихось замірів, вчені найняли бригаду копачів, що ремонтувала дороги. Почали розкопки. За кілька днів, лопати заскреготіли об метал. Зробили обкоп, зрозуміли, що то дві великі металеві скрині. Обережно витягли їх на поверхню. Викликали міліцейську охорону. Заборонили підходити до скринь і відривати. Знахідку почистили, оббили дошками, підводами доправили до станції. Відправили на Москву.

Через три місяці, на адресу бригадира копачів прийшло 25 тисяч карбованців премії. Небувала на ті часи сума! Кажуть, Сталінська премія теж десь так оцінювалася!

Бригадир чесно, поділився з товаришами. Згадують, що такої потужної пиятики у Сахнівці ще не було…

На залишок коштів, бригадир побудував паркан.

Селом довго ходили різні чутки. Кажуть, що в одній скрині була старовинна коштовна зброя, а в іншій гроші і золото. Але, достеменно, ніхто нічого не дізнався.

Не знає Віктор Прилуцький прізвищ археологів, установу, яку вони представляли. Зрозуміло, що все знайдене, осіло десь у запасниках російських музеїв. Пенсіонер попросив спробувати щось дізнатися про долю скарбу. Адже в Махновці і досі згадують ту історію.

Згадав Віктор Іванович і несподівану знахідку у Білій Церкві. Чоловік орав город і знайшов засмолений горщик. Відкрив – а там якісь старовинні монети. З якогось звичайного, не дорогоцінного металу. Часи були глибоко радянські. Дядько довго думав, що з тим добром робити. Так і не придумав. Зробив правильний вибір – відніс скарб до місцевого краєзнавчого музею. Кажуть, монети і досі в експозиції.

Журналісти часопису «Музеї України» якраз працюють над сайтом Білоцерківського музею. Днями поцікавимося у музейників цією історією і загадковим глечиком… Може хтось щось згадає?

За словами Олександра Кочубея, ефір пройшов вдало. Вийшли зі студії у прекрасному настрої, отримавши великий позитивний заряд.

У понеділок наша команда бере участь у зйомках історичного документального серіалу на СТБ. Знову козацтва, гетьмани, загадки, скарби…

Яка історія випливе після зйомок?

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»

Имя:*
Контроль:*
	Введите, пожалуйста, число, которое вы видите слева
	Если вы не видите картинку с контрольными цифрами, это означает, что в вашем браузере отключена поддержка графики. Включите ее, перегрузите страницу и заполните форму снова.
Сообщение:*

* - Поля, обязательные для заполнения
Для того, чтобы разместить больше информации о себе, необходимо зарегистрироваться!