Зброя честі. Дуельні пари

Як виявилося, на початку ХІХ століття, кращими пістолями вважали зроблені в майстернях Лепажа чи Кухенройтера. Пістолі продавалися парами, в комплекті, куди входив дуельний ящик, зброя, дерев‘яний молоток для набивання пороху, шомпол, порохівниця, форма для відлиття куль, викрутки.

Початок цієї пригоди привів до нової красивої перемоги української розвідки на міжнародній арені. Скоро про це повідомлять в пресі зовсім під іншим кутом… Робимо інформаційну паузу… Уважні люди все зрозуміють… А ми продовжуємо вивчати закриті антикварні колекції, оприлюднюючи вражаючі для істориків факти і фотографії.

Небувалий ажіотаж викликали наші статті про зброю осавула УНР Опанаса Мирошніченка. Особливо, про колекцію суперточних дуельних пістолів. Ми звернулися до американських козаків за додатковою інформацією. Наступного дня отримали цілу фотогалерею з кількох приватних збірок, що належать дуже відомим людям США. Розміщуємо. Вивчайте!

Як виявилося, на початку ХІХ століття, кращими пістолями вважали зроблені в майстернях Лепажа чи Кухенройтера. Пістолі продавалися парами, в комплекті, куди входив дуельний ящик, зброя, дерев‘яний молоток для набивання пороху, шомпол, порохівниця, форма для відлиття куль, викрутки.

Дуельні пістолі сильно відрізнялися від звичайних, бойових. Більш легкі, довший ствол. Висока точність стрільби.

Майстри старалися виготовити повністю ідентичну пару. Чим розкішніше була оформлена колекція, тим впливовішим і багатшим вважався власник. Як правило, дуелянти брали до рук зброю вперше, саме на поєдинку. Пристрілювати не дозволялося. Комплект належав комусь з секундантів.

Знаковий факт: пістолі Дантеса, що використовувалися в дуелі з Пушкіним, нині є власністю мерії французького міста Амбуаз…

Словники тлумачать слово дуель як поєдинок за чіткими правилами між двома особами, з використанням смертельної зброї. З допомогою дуелі вирішували питання честі.

Почалися такі поєдинки в Європі часів пізнього середньовіччя. Лише між членами лицарських та дворянських родів.

Зрозуміло, що влада всіляко заборонювала дуелі, які обезкровлювали армію. Лише за 16 років правління Генріха ІУ у Франції, загинуло на дуелях десь 8000 офіцерів!

Що тільки не придумували замість дуелей! І офіцерський суд, і спеціальних арбітрів… Вцілілих дуелянтів засуджували до страти чи великих термінів ув‘язнення, позбавляли звань і нагород… Але, амбіційних дворян це не спиняло. Ухиляння від поєдинку вважалося вічною ганьбою. Дуель стала частиною життя вищої знаті. Відомо, що навіть король Франції Франциск І викликав на дуель німецького імператора Карла У!

У цьому ритуалі мораль і право рішуче протирічять одне одному.

За багато років, виникло чимало неписаних правил, традицій. 1836 року граф де Шатовильяр навіть уклав і видав дуельний кодекс.

1879 року новий кодекс опублікував граф Верже. Ці правила прижилися, дійшли до Росії.

Вперше, дуель в Росії зафіксували ще 1666 року. Поєдинок відбувся між двома іноземними офіцерами, які за контрактом служили в Москві. Мода не дуже прижилася, хоча до бар‘єру регулярно ставали зелені юнці. Це дуже злило Петра І, який видав велику кількість указів, що забороняли дуель, погрожуючи страшними карами.

Але, стримати дуелі це змогло не на довго. Занадто великим був вплив Франції.

Билися або холодною зброєю, або, з допомогою пістолів. Провідні зброярі моментально зреагували на дивний попит, розпочавши випуск різноманітних пістолів, які поступово трансформувалися у дуельні пари. Коробку з двома однаковими пістолями і аксесуарами.

Навіть важко сказати, зброя то чи ювелірні прикраси. Золото, діаманти, срібло, цінні породи дерева, чеканка, різьба, розпис прикрашали дуельні пістолі, більшість з яких жодного разу так і не вистрілила. Подібні набори випускали аж до початку ХХ століття. Вже більше у сувенірних цілях, як сімейні прикраси.

Світова війна, революції, соціальні потрясіння непомітно витіснили дуелі. Смертей, потрясінь, крові, вистачало і без них.

У посталій після 1917 року совдепії, пістолі успішно замінило перо. Знищити за допомогою анонімного доносу виявилося набагато легше, безпечніше, ніж дивлячись в очі супротивнику у відкритому чесному поєдинку. Підлість перемогла честь. На багато років.

Зрозуміло, залишилися романтики, поети… Останньою відомою дуеллю у Росії став поєдинок між Гумільовим і Волошиним.

Епоха промайнула стрімко. Залишилася література, поезія, якісь моральні установки. Легенди. Графині. Княжни. Гусари. Дивні шаблі.

І небагато дуельних наборів, які перетворилися на козирну фішку антикварних салонів, аукціонів та колекцій.

Ціна починається від 30 тисяч доларів. Якщо використані дорогоцінні матеріали – можуть бути великі несподіванки.

В українських музеях дуельних пар дуже мало. Частіше трапляються окремі пістолі, значення яких, у провінційних музеях, не дуже розуміють, розповідаючи якісь казочки.

Між тим, дуелі у наших широтах, траплялися не так уже і рідко… Жінки дуже красиві…

Отримана фотогалерея дуельних пар з кількох колекцій США, дає уявлення про колишніх власників грізної зброї честі. Вартість необережного слова, жесту, вчинку, ставлення до жінок.

Адже, саме в ті часи дівчаток виховували як королев, хоча найчастіше ставали вони домогосподарками… Баришень, як і нині, нічого не спиняло. Якщо хотіли – отримували. То чи варто було за ЦЕ помирати? А помирали!

Парадокси історії.

Лише жінки не змінилися...

http://www.novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=3229 посилання при передруці - обов*язкове! Публікація у друкованих ЗМІ, наукових та інших роботах - лише із згоди редакції!

Віктор Тригуб, редактор журналів «Нова Січ» і «Музеї України»

Имя:*
Контроль:*
	Введите, пожалуйста, число, которое вы видите слева
	Если вы не видите картинку с контрольными цифрами, это означает, что в вашем браузере отключена поддержка графики. Включите ее, перегрузите страницу и заполните форму снова.
Сообщение:*

* - Поля, обязательные для заполнения
Для того, чтобы разместить больше информации о себе, необходимо зарегистрироваться!