Золоті ешелони Гетьмана Скоропадського

Пройшло 89 років. Якщо все знайти, довести, провести міждержавні переговори, можна говорити про повноцінний мільярд доларів. Офіційного боргу Німеччини Україні.

Знання історії може принести неабиякий зиск! Українські журналісти, які випадково "копнули" часи Української Народної республіки, отримали цілий том неймовірних загадок і сенсацій. Особливу цікавість викликає короткий період правління Гетьмана Української Держави Павла Скоропадського.


Правив він з 29 квітня до 14 грудня 1918 року. Мав звання генерал-майора царської армії. Уряд очолював Ф.Лизогуб. Налагодив тісні стосунки з керівництвом монархічної Німеччини.

Ще Центральна Рада уклала з Німеччиною велику угоду, згідно якої, Україна до кінця літа 1918 року, повинна була поставити союзнику 1 мільйон тонн першокласного зерна. Прийшовши до влади, П.Скоропадський розширив угоду, збільшивши поставки десь втричі.

Враховуючи складну внутрішню та зовнішню обстановку, про долю додаткових поставок дізнатися щось не вдалося.

Але, майже точно відомо, що мільйон тонн Уряд Ф.Лизогуба відправив!

Враховуючи те, що експортні поставки зерна рахують у бушелях, спробуємо провести прості розрахунки.

В тонні - 36,74 бушеля. За свідченням А.Хаммера, у 1921 році в США, бушель зерна коштував десь 1-1,5 доллара. Припустимо, що у 1918 році, в Європі, вартість бушеля складала приблизно 2 доллара. Отримуємо майже 74 млн.доларів. Гігантську на ті часи суму.

Нагадаю, відомий діяч Жовтневого перевороту в Росії Л.Троцький, прибув до Росії з паспортом громадянина США, виданим за особистим розпорядженням Президента США Вудро Вільсона, та 10 тисячами доларів у кишені. Дуже великою сумою!

Скоропадський провів чимало зустрічей з вищими керівниками європейських держав, уклавши вигідні угоди. Десь в архівах треба знайти оригінали договорів з Німеччиною. Особливо - додатки. Саме там виписані всі умови поставок зерна в обмін на військову підтримку. Існують і параграфи про штрафні санкції, грошове покриття контрактів, транспортні витрати...

Німеччина на виконала угод. Коли зерно та інші товари вже було відправлено, там почалася своя революція. Монархія впала у листопаді 1918 року.

Німці почали виводити війська.

С.Петлюра з соратниками, скориставшись моментом, наніс підступний удар в спину.

Не маючи достатньої військової і політичної підтримки, П.Скоропадський зняв з себе повноваження лідера України. Його правління закінчилося 14 грудня 1918 року. Вирушив в еміграцію. Жив у Німеччині. Помер у 1945 році, після осколочного поранення.

Зрозуміло, що Симон Петлюра не встиг перейнятися проблемою невиконання Німеччиною фінансових зобов*язань. У вирі Громадянської війни, переформатуванні влади, про оті 74 млн. долларів, якось забули.

Потім прийшли більшовики, вирішуючи питання глобального переустрою суспільства.

Не згадували про борг і хитрі німці.

Радянський Союз не є правонаступником УНР чи Директорії! На щось претендувати ми можемо тільки як відроджена незалежна держава, починаючи з 1991 року! А не претендуємо! Бо ніхто цими цікавими проблемами професійно не займається. Політики, чиновники чубляться за владу, перш за все переймаючись власною кар*єрою.

Ми не знаємо, чи збереглися в архівах Києва потрібні архіви. Будемо вдячні, коли хтось зможе щось повідомити по суті.

Журналісти часопису "Музеї України", отримавши чимало ексклюзивної інформації з США та Росії, знайшли потрібні архіви Скоропадського. Частина в Гохрані Новосибірська. А переважна більшість документів лежить, у нерозпакованих скринях, в секретних сховищах Пітерського Ермітажу.

Зрозуміло, пробитися у ті закапелки власними силами і коштом, ми не можемо. Це справа державної ваги. І займатися нею повинні офіційні державні органи. Не займаються! Більше того, не чують наших вимог створити відділ розшуку культурних цінностей при МЗС.

В принципі, розслідувати подібні загадки повинні професіонали з Служби зовнішньої розвідки, СБУ. Як нам стало відомо, в надрах спецслужб, створено надсекретний відділ під проводом полковника В. Та чи зможуть вони проникнути в російські спецхрани, знайти необхідні угоди. Все вивчити. Встановити банки, фірми-посередники, транспортні компанії... Порахувати штрафні санкції, банківські проценти...

Пройшло 89 років. Якщо все знайти, довести, провести міждержавні переговори, можна говорити про повноцінний мільярд доларів. Офіційного боргу Німеччини Україні.

Вся справа у тому, ХТО буде шукати і говорити...

А так ми творимо черговий міф. Красиву казку. І вже від влади залежить, чи стане вона реальністю.

Віктор Тригуб, редактор журналу

Имя:*
Контроль:*
	Введите, пожалуйста, число, которое вы видите слева
	Если вы не видите картинку с контрольными цифрами, это означает, что в вашем браузере отключена поддержка графики. Включите ее, перегрузите страницу и заполните форму снова.
Сообщение:*

* - Поля, обязательные для заполнения
Для того, чтобы разместить больше информации о себе, необходимо зарегистрироваться!